Кошик Добра - Її фронт

Вона не просить в неба нагороди
І не чекає слів, усе в собі
Її маршрут від кухні і до колоди
Де фронт щоденний дихає в журбі

Її броня це досвід власних років
І мудрість що вмістилась у мовчанні
А камуфляж то усмішка крізь втому
І серце що не втратило кохання

Сила її це світло та любов
І ордени то поміч без вагання
В душі вона тримає світ новий
А в серці лиш надії, сподівання