Incaman - Заспівай, сопілко

Заспівай, сопілко, нам про дні веселі
Заспівай про те, що було колись
Як блукало щастя по моїй оселі,
Квітнули надії, котрі не збулись
Заспівай про долю, що повинна бути
Про дитинства радість, що колись була
Про минуле, як би так його забути
Про майбутнє, там би віднайти слова...

Заспівай про дні, коли зростали крила
Заспівай про ночі, коли бачив сни
Про власноруч вириті собі могили,
Про назавжди згублені в пітьмі роки
Заспівай про сонце і про дні веселі,
Заспівай про те, що було давно
Чи ж блукало щастя по моїй оселі?
Чи насправді то було страшне кіно?..

Заспівай, сопілко, про глибокі шрами,
З котрих часто ллється той потворний страх
Що тривожить давні, підзабуті рани
Й сьогодення перетворює на жах
Заспівай про щастя, що колись намріяв
І про долю, котра склалася в життя
Про чужих, які чомусь у мене вірять,
Про дітей, в яких чомусь не вірю я
Заспівай про шлях назад у власне пекло,
Про людей, котрі мене чекають там,
Де в вогні горить жива душа нестерпно,
І чомусь це називається життям
Заспівай про майже недосяжну волю,
Про щасливі і такі чужі світи...
Дуже страшно вириватися з неволі,
Дуже лячно знову у неволю йти