DOVI - Осінь (Повна версія)

Вітер зриває з дерев декорації,
Листя під кросами, по щоках холод.
Ми гріємо руки в кав’ярні на станції,
А в поглядах більше, ніж сказано вголос.

Не кава, не плед і не теплі кімнати,
Не гріють нас так, як любов восени.
Нам просто потрібно когось обіймати,
Обійми мене, обійми