Моестро Підзалупний - Трамвай

Я сіла у трамвай щоб не ходити
Битком забитий був він як завжди
І в когось телефон почав дзвонити
Всі різко озирнулися туди
В салоні думка загула громадська
То Підзалупного ренгтон лунав

Не втрималась і пернула з ненацька
І весь народ мені аплодував
Зі сміху перданула я в трамваї
Від вибуху затерп на мить гудок
А жінка в сумці телефон шукає
Щоб в решті відхилити той дзвінок

Тихенько перешіптуються люди
Від поглядів спина моя моя щемить
Висить у повітрі осуд звідусюди
І запах мого сорому висить

Підзалупний сир - Трамвай