Андрій Колбін - Гуцулка Ксеня

Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжнобіла, -
Гуцул Ксеню в ній пізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любові
Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
Та що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.