Осінь - КОЛІН

Може божевільний, але точно я, Боже, не вільний
Може там морозить, ножик вирізає в ляльці рівний слід
Твоїх чарів, принцеса ти моя
За таких починались війни і горіла Троя
Дотики твої забути, дотики
Так хотілось, я не можу
Думку ручкою в темноті обводжу