Макс Ворон - Тихо крапав дощ (Повна версія)

Так дивно, випадково зустрілись
На розпутті шляхів.
Хотілось обійняти,
Та вже минула безліч років.

Я тільки подивився
У карі твої очі пусті.
Та навіть не посмію я тобі
Сказати просто: «Прости».

Так тихо крапав дощ на нас.
Він знав, що вже минув наш час.
Куди ж ти так летиш? Чекай.
Хоч через довгі роки бодай кілька разів
Ти просто мене згадай.