КОБЗАР Ші - Воля в попелі

Ніби відлуння давнього вогнища,
Гуде, як подих
Степопіль лягає на сиві поля.

Чий спів я чую в імлі?
Може, мій,
А може — воля,
Що згасла віка.

Я йду крізь дим, твій слід,
Твій дух у мені
Як іскра, що не згорає,
Хоч ніч ховає її.