Артем Лоік - По-дорослому

Кружляй до неба, димок,
біль край мій, вирій думок,
за край ступили, лунай щосили:
свій край ми не віддамо!

Кружляй до неба, димок,
біль край мій, вирій думок,
за край ступили, лунай щосили:
свій край ми не віддамо!

Бачу Тор не втримає свій молот,
що ж, тоді його підніме молодь.
Мотивована, а не інертна,
мати мова ні німа, ні мертва!

Перемеле ту російську лайку,
якщо перевзулись, то у бєрци, з білих «найкі»!
Тож ховайте, «барди», балалайки,
Ми нащадки Байди, Наливайка!