Nazarii Rubel - Скрипаль (Cover)

Він заграє їм ніжно й красиво,
Хай радіють, хай тішиться зал!
Тільки струни ридають тужливо,
Ніби плаче самотній скрипаль...
А вона опустила повіки,
Бо впізнала знайомі слова,
Та ця пісня для них запізнилась,
І з очей покотилась сльоза...

Він кохав, а вона все вагалась,
Довго думала й зникла, як дим,
А тепер перед ним усміхалась,
Та була вже в обіймах чужих...
В танці наче вона зупинилась
Та показала лиш поглядом: Жаль...
Хоч мелодія в серці спинилась,
Та продовжував грати скрипаль...