Я ТОНЯ & ZAKHAR BO - Вибач

Коли між нами дощі,
Вони не згасять вогонь
Пораненої душі,
Я тримаю твої долоні.
Коли між нами дощі,
Вони не згасять вогонь
Пораненої душі,
Я тримаю твої долоні.

Влетіли знов в турбулентність,
В напружену атмосферу
Та кожен раз я благаю:
Виходиш із себе не зачиняй двері
Нам треба простір і час,
А потім сплетуться в обіймах тіла,
Зникне все, що руйнує нас
І далі попереду буде ще більше тепла.
Вибач, в моменті буваю сама не своя
Сама не своя