Тарас Нагурський - Піду втоплюся

Ти, розлюбила мене, мила...
Навіки я тебе люблю.
Як нам прийшла пора прощатись,
Піду на річку – і втоплюсь.

Скінчилось кохання, скінчилося все,
Заглядає сонце у вікна осель.
Там люди щасливі та сумно мені,
Мабуть утоплюся, спочину на дні.

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть – не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать – спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.

Життя, як той камінь, на груди лягло.
Зроблю, що надумав Марічці на зло.
Прощай, мамо люба, і тато, прощай,
Учителька, друзі, прощай, милий край!