Віталій Орловський - Колись, як будеш зовсім ти стара

Колись, як будеш зовсім ти стара,
А Він ані на день не постаріє,
У вікна гляне смерть, гукне: "Пора"
Й життя тебе затримать не зуміє.

Ти вирушиш в дорогу - як була,
Туди не пронесеш уже нічого,
І вимовиш: "Любов перемогла",
Хоч надто це болюча перемога.

В раю тобі назустріч вийде Він,
Поправить форму, кинеться в обійми,
І довго не вставатиме з колін,
А потім прошепоче: "Все, ходімо".

Залишиться позаду і війна,
І цвинтар, і розлука, й божевілля.
Вам Бог наллє у келихи вина
І свідком буде вашому весіллю...

Колись, як зможеш бачити згори
Свою непереможну Україну,
Ти янголом до нас заговори:
"Я з вами. Берегтиму. Не покину."