СТЕФКО - То не сніг

Скільки довгих літ і зим,
Скільки сірих днів вже подалось у вирій
Все розвіялось як дим
Як тільки ти прийшла у сни
Скільки вже втекло води
Скільки раз - мінялись русла сірі
Та здається ми завжди
Усі віки лиш я і ти


То не сніг тане на щоці,то не сніг бо уста солоні
То не сніг бо весна в душі То не сніг нам приліг на скроні
Тане час і біжить від нас Тане час як лід під сонцем раннім
Тане час та вогонь не згас. Не буває пізно для кохання

Десь загублені в літах
В хащах міст і перехрестях долі
Тільки щастя наче птах
Не втримаєш –шукай в світах
Кажуть все бува лиш раз,
Та вже так що серце у неволі
Та на все прийде свій час
На все прийде своя пора