Вірш - Ішло Різдво в стражденну Україну

Ішло Різдво в стражденну Україну,
У темні села, стомлені міста....
Ішло через воронки і руїни,
Несло їй силу вічного Христа!

Ішло Різдво... до діточок маленьких,
Щоби забрати відчай в них і страх...
До юних... і дорослих...і стареньких,
Несло їм віру на своїх плечах...

Ішло Різдво... у бліндажі й окопи,
Окутувало воїнів теплом... Ішло між градами, налякане.... в ознобі.
Щоб стати від загибелі щитом!

Ішло Різдво... До кожного порогу...
Не знало, чи відчинять там Йому...
Щоби навчити довірятись Богу,
Щоб вивести до Світла крізь пітьму...

Ішло Різдво... Із вдовами стогнало,
На руки брало сиріт у сльозах...
І шепотіло й сльози утирало: «Татусь живий... Він там, на Небесах...»

Ішло Різдво... Крізь снігові замети...,
У бомбосховища, в оселі, що в ущент...
Під рев шахідів, обстріли ракети
Й сирени лячний акомпанемент.....