Михайло Грицкан - Один в одному вмираємо

Гострим лезом рук нитку мовчання.
Влучна теза, багато хвилювання.
А ми так часто бували в одній шкірі.
Були одні на двох - кохання і довіра.

Тепер один стою на сьомій хвилі мрії.
І почуття в душі, як сигарета, тліють.
Ти увімкни для двох новий світанок
І розділи життя, як цей сніданок.

Один в одному вмираємо,
Одне одного коханням воскрешаємо,
Бо ніяк без мене ти, без тебе я.
Один одного втрачаємо
І серця назавжди повертаємо
У мріях розчиняємось
Кохаємо…