Софія Артеменко - Химера

Сонце низенько - вже вечір близенько
Вийди до мене, моє серденько

В твоїх бачу очах перебитих доріг
Сотні-сотні-тисячі
Та єдиний шлях, що до мене проліг
Найкоротший з-поміж їх усіх -
Лишився, вкритий золотом
Ступай, хай там віє холодом
Морить голодом, паморочить мороком...
Другом будь і я не буду тобі ворогом

До химери ти забрів
Біжи-біжи, шукай стежки
Та далеко від химери не втечеш
Лігво її в твоїй голові
Біжи-біжи, шукай стежки
Але сам від себе не втечеш