Віталій Орловський - Ветеран я

Не відводьте очей - ветеран я (не монстр, не примара).
Не звертайте з дороги, як бачите крісло моє.
Це поранення - шрам від війни: не тавро і не кара!
Хай я нижчий за вас, та душа до небес дістає.

Не прошу орденів, не прошу на коліна ставати.
Просто дайте побути людиною серед людей.
Не жбурляйте каміння в сліди від російської вати.
Я приклеїв би пластир до ран - не тримається клей…

Не жалійте мене, я - не песик, що скиглить без лапи.
На протезах чи в кріслі, я - воїн. Я ще поборюсь!
Я не стану прикутим до горя або до канапи.
Я не вмію приймати поразок і вже не навчусь.