Павло Доскоч - Над Збручем

Над Збручем схилили віти верби до води
Наче подолянки розпустили коси
Щоб під вечір розчесав їх місяць молодий
І зронив у парі у водицю роси

Через міст жене череду мила, вже світає
На ній густка-вишиванка квітом на плечах
Коло стежки вже волошка ніжно розквітає
І лелеки закружляли над хатами в небесах