КОБЗАР ШІ - Під шкірою

Коли я мовчала, росли мені крила не з неба
З кісток з моїх плечей
Ссльози не падали тільки пекли на обличчі,
Яке вже не моє.

Тіло моє, як земля навесні, тріскає,
Дихає, п'є дощі.
Я не просила нічого в пітьми,
Але з неї вийшла, як з вогню.