Nepalbony, ЛаДо - День

День, день не відтворимо, тільки тут говоримо ми одні.
А як день задоволені, хоче б на совість.
Мій вогонь палає у душі, місто забрало найбільше зліз.
Де образи не тішить, з руками не то не дійшли.

Що не повториш — важливо.
Я не такий, но тікаю думками, малий десь ураю.
Пісні на повторі співаю, знаю — не треба, пугають.