LOMIY - Клянуся небом

Клянуся небом
мені не набридне
твоє обличчя
через століття
Нехай спалює сонце
мене в пустелі
пишу тобі сльозами
ці куплети

Якби я був дощем — я б падав
лише на твої долоні
Бо тільки вони знають,
Як розірвати всі наші кордони

Мої сліди губляться в вітрі,
І ти читаєш їх у різні палітри
Твоя любов — моя географія,
Але ти моя остання станція