Саша Борщ - Прокурений балкон

Прокурений балкон, прокурений балкон,
Тут голос губиться загулом, що видав район.
Тут ми стали сном, думок в голові мільйон
Як залишити минуле, що тримає, як полон?

Прокурений балкон, прокурений балкон,
Знову вечір тоне в димі, вуличний канон.
Світ зникає в тінь, не розкажеш — бо це сон,
І забути неможливо — тримає, мов закон.