229 - Тамара

Я вийшов з дому — по погоді,
Костюм святковий, як годиться.
З дипломатом — телемайстер,
На виклик знов мені не спиться.

Мене чекаєш ти з роботи,
Горілку й хліба я люблю.
Жінок не треба, в світі досить
Тебе одну лиш я люблю.

Марта, ти — як іномарка,
І накритий стіл завжди.
Та марка, димить цигарка
Тільки ти мені допоможи

Тільки ти…