МОНДЕҐРІН - Під дощем

На вулиці йде дощ
Під ним бачим тебе сьогодні
Блакитні тіні поміж площ
Вуста твої холодні
Чи крапля чи твоя сльоза
Мене у спогадах тримає
І знов сиджу коло вікна
Що було правдою зникає

Залила, всі мої дороги, й знов промокли ноги
Утекла, зі спогадів в тривогу, та хочеш домомогу
Втратила, бо ти не мала змоги, вести до діалогу
Не близька є відстань між тобою й мною, та можем бути разом знову

Сьогодні я ще не палив
Бо не було думок про тебе
Як сонячно - ховаю дим
І спогади про все таємне
Сіріють хмари, в них той дим
Що я так довго не впускаю
І раптои знову злива в нім
Мене шалено обіймає