Ваня Лабач - Ой у полі,полі

Ой у полі, полі
Дуб на дуба звився,
Добрий був синочок
Доки не женився.

А як оженився
Та вже жінку має,
Він про свою маму
Більше не згадає.

– Сину, мій синочку,
Сину мій вірненький,
Скажи мені правду,
Хто тобі рідненький.

Чи жінка, чи теща,
Чи рідная мати,
Скажи мені правду,
Бо я хочу знати.

– Жінка мені, нене,
Бо моя дружина.
Теща мені рідна,
Бо її родила.