ZHANNET - Без тебе

Бережу старі троянди в згадку про час,
Де здавалось на пероні нікого крім нас.
Розплачуся від серця просто на людях,
А ти би пожалів мене, та не чуєш.

Неспокійне місто глушить трохи шум розлуки,
Боже, дай терпіння все це колись забути.
Знаю ти так само до ранку не будеш спати,
Нам би очі в очі стільки всього сказати.

Без тебе я, як море без води,
Я сама як після літа осінь.
Як не до тебе, то куди мені йти?
Йшла би і по склу назустріч боса.

Обіймемося думками по смс,
А безсоння допиває вже третій еспресо.
Як два плюс два все просто, але так складно,
Бо поки ми розділені в небі хмарно.