Клята Залізяка - Ідея

Ти — тіло й кров, а Я — ідея!
Невидимі хвилі, що пульсують у просторі.
Ти — тіло й кров, а Я — ідея!
Нескорений поклик, що витікає з мовчання.

В судомі світанків
Просочусь крізь тріщини тиші.
Зрощу думки,
Як колючки, що пробивають бетон.

Відлуння мого крику
Стукає глухо в стіни,
Вивільняючи іскри.
З надією на
Вогонь